Звернення щодо проєкту Закону України №15262
АПВУ спільно з колегами підписали звернення до Голови Верховна Рада України Руслан Стефанчук щодо недопущення голосування за законопроєкт №15262.
Найкращий шлях повернення ветеранів до цивільного життя - це не ізоляція в окрему “ветеранську нішу”, а повноцінне об’єднання з цивільною частиною суспільства, бізнесом, фінансовим сектором, роботодавцями, громадами.
На жаль, сьогодні для ветеранського бізнесу таке об’єднання часто відбувається не навколо можливостей, а навколо спільної проблеми.
Асоціація підприємців-ветеранів України лише нещодавно вибудувала кілька важливих треків із провідними банківськими спільнотами щодо відновлення повноцінного кредитування ветеранського бізнесу, зокрема пільгового фінансування для ветеранів-підприємців.
І саме в цей момент Верховна Рада ризикує зруйнувати ці надії - через ініціативу щодо продовження підвищеного, необґрунтованого оподаткування прибутку банків в Україні.
АПВУ спільно з колегами підписали звернення до Голови Верховна Рада України Руслан Стефанчук щодо недопущення голосування за законопроєкт №15262, який фактично забирає ресурс із фінансової системи.
Ці кошти потрібні не в абстрактній статистиці.
Вони потрібні ветеранському бізнесу - у вигляді кредитів, інвестицій, обігового капіталу, можливості масштабуватися, створювати робочі місця і платити податки.
Вони потрібні ветеранським фінансовим сервісам, таким як FinStream які вже сьогодні працюють із ветеранами не на словах, а в реальному секторі економіки.
Вони потрібні тим, хто зараз захищає Україну і хто після повернення має отримати не співчуття, а реальний економічний інструмент для нового старту.
Ми вдячні колегам із фінансового, банківського, страхового секторів та реального бізнесу за спільну позицію. Національна асоціація банків України Асоціація Українських Банків - АУБ ЛСОУ Торгово-промислова палата України / Ukrainian CCI та інші - об'єднані з ветеранами.
Відповідально заявляємо: цього податку не має бути. Закликаємо народних депутатів ухвалити виважене рішення. Не можна одночасно говорити про підтримку ветеранів і забирати ресурс із системи, яка має фінансувати їхнє повернення в економіку.
Ветеранський бізнес потребує не декларацій.
Він потребує доступу до капіталу.
Щодо проєкту Закону України №15262
Асоціація українських банків, Національна асоціація банків України, Асоціація Підприємців Ветеранів України, Ліга страхових організацій України та Торгово-промислова Палата України висловлюють Вам свою повагу та звертаються у зв’язку з розглядом проєкту Закону України «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств» №15262 (далі – Законопроєкт).
Повідомляємо, що 8 червня 2026 року відбулася спільна зустріч представників банківського сектору, бізнес-асоціацій та галузевих об’єднань (далі – Зустріч), присвячена обговоренню потенційних наслідків Законопроєктудля фінансового сектору, економіки України та процесів повоєнного відновлення держави. В Зустрічі взяли участь представники банків, бізнес-об’єднань, будівельної та страхової галузей, які висловили спільну стурбованість можливими наслідками запровадження для банків ставки податку на прибуток у розмірі 50 відсотків.
Учасники обговорення дійшли спільного висновку, що запропоновані зміни виходять далеко за межі питання оподаткування окремої галузі та можуть мати суттєвий негативний вплив на доступність фінансування для бізнесу,1інвестиційну активність, реалізацію проєктів відбудови та загальні темпи економічного розвитку України.
Слід наголосити, що банківський сектор вже протягом кількох років працює в умовах підвищеного податкового навантаження та залишається одним із найбільших платників податку на прибуток серед усіх галузей економіки. Водночас банки продовжують виконувати ключову функцію із забезпечення фінансування держави та економіки, залишаючись важливою опорою фінансової
стійкості країни в умовах воєнного стану.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що Законопроєкт пропонується саме в період активного відновлення кредитування. За останні роки банківська система демонструє стійке нарощування обсягів кредитування населення та бізнесу. Так, у 2025 році чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 35,6%, населенню – 33,9%. У першому кварталі цього року приріст чистих гривневих кредитів бізнесу склав 31,7% у річному вимірі, населенню – 35,8% рік до року. Збереження високих темпів кредитування сьогодні є одним із ключових факторів
підтримки економічної активності в державі.
Разом з тим подальше розширення кредитування безпосередньо залежить від рівня капіталізації банків. Джерелом формування капіталу є нерозподілений прибуток, який використовується для покриття ризиків та забезпечення можливості видавати нові кредити. Вилучення значної частини такого ресурсу через додаткове податкове навантаження неминуче обмежить спроможність банків підтримувати нинішні темпи фінансування економіки.
Окрему увагу слід звернути на потребу фінансування стратегічних та соціально чутливих для держави напрямів. Сьогодні банки активно кредитують проєкти з відновлення та розвитку енергетичної інфраструктури, беруть участь у фінансуванні підприємств оборонно-промислового комплексу, підтримують реалізацію інвестиційних та інфраструктурних проєктів. Банківська спільнота вже об’єднала зусилля для створення механізмів фінансування таких проєктів, у тому числі шляхом консорціумного кредитування. Варто відзначити і зростаючу залученість банківської спільноти до кредитування ветеранів та ветеранського бізнесу. Підтримка економічної активності ветеранів та їх повернення до гідного цивільного життя безумовно є одним із найважливіших пріоритетів для банківського сектору сьогодні та у найближчій перспективі. Натомість зменшення капітальної бази банків безпосередньо вплине на можливості реалізації цих ініціатив.
Під час проведеного обговорення представники бізнесу наголосили, що доступ до фінансування є одним із ключових викликів для українських підприємств поряд із кадровими проблемами та безпековими ризиками. Саме тому питання стабільності та розвитку банківського сектору є важливим не лише для банків, а й для широкого кола підприємств, які залежать від доступності кредитних ресурсів для розвитку власної діяльності. Представники будівельної галузі також відзначили, що відновлення житлового фонду, реалізація масштабних інфраструктурних проєктів та післявоєнна відбудова країни неможливі без розвитку іпотечного кредитування та проєктного фінансування, які напряму залежать від фінансової спроможності банківської системи.
Окрему стурбованість викликає вплив запропонованих змін на процес адаптації українського фінансового сектору до європейських стандартів регулювання. У межах виконання зобов’язань України щодо євроінтеграції банки повинні поступово забезпечувати виконання нових вимог до капіталу, формування буферів стійкості та управління ризиками. Запровадження додаткового податкового навантаження фактично зменшує можливості банків
виконувати такі вимоги та може уповільнити процес наближення українського фінансового сектору до стандартів Європейського Союзу.
Не менш важливим є питання інвестиційного клімату. Систематичне застосування спеціального режиму оподаткування виключно до банківського сектору формує негативний сигнал для внутрішніх та міжнародних інвесторів, створює додаткову регуляторну невизначеність та ставить під сумнів передбачуваність державної політики щодо фінансового сектору. Особливо небезпечним це є напередодні масштабних програм післявоєнного відновлення та залучення інвестицій в українську економіку.
Крім того, запропоновані зміни можуть суперечити принципу стабільності податкового законодавства, оскільки суттєво змінюють умови оподаткування менш ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду. Така практика негативно впливає на прогнозованість ведення господарської діяльності та не відповідає принципам правової визначеності, які є невід’ємною складовою
сучасної європейської правової системи.
До того ж, у банківського сектору викликає занепокоєння ініціатива незастосування на 2027 рік підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України щодо повної заборони врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Такі обмеження права на врахування податкових збитків фактично застосовуються протягом тривалого часу (2023, 2024, 2026 роки), що призводить до надмірного та непропорційного податкового навантаження. Багаторазове відтермінування реалізації такого права суперечить принципу правової визначеності та підриває
легітимні очікування платників податків щодо стабільності податкового регулювання.
Враховуючи викладене, просимо Вас під час розгляду Законопроєкту врахувати наведені аргументи та не підтримувати запропоноване підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50 відсотків.
Переконані, що підтримка стабільної, капіталізованої та спроможної до кредитування банківської системи є важливою передумовою економічного зростання, розвитку підприємництва, фінансування обороноздатності держави
та успішної відбудови України.
Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
СЛАВА УКРАЇНІ!
Приєднатись до АПВУ просто зараз
Ви можете приєднатись до нашого проєкту, брати участь у акціях та подіях, дізнаватись про семінари, та отримати додаткові можливості для своїх проєктів. Для цього просто заповніть форму.